Україна готується до зими в умовах воєнного часу

Insights

Україна відносно добре підготувалася до опалювального сезону, незважаючи на російське вторгнення, яке триває вже понад півроку. Накопичених запасів енергетичного вугілля та газу, ймовірно, буде достатньо для належного забезпечення тепло- та електропостачання. При цьому зниження попиту на електроенергію внаслідок відтоку частини населення та скорочення економічної активності під час війни є відчутно більшим, ніж втрачений за час ведення бойових дій та окупації потенціал генерації. Такий «розрив» між поточними попитом та пропозицією на внутрішньому ринку дозволяє Україні експортувати електроенергію до ЄС, тоді як модернізація інфраструктури передачі електроенергії відкриває можливості збільшення обсягів такого експорту. Разом з тим найбільшим викликом буде забезпечення теплопостачання у разі посилення російських обстрілів ТЕЦ та інших значущих об’єктів енергетичної інфраструктури. Це може призвести до гуманітарної катастрофи в Україні та збільшення потоку біженців до країн ЄС.

Структура української електроенергетики

Загальна встановлена потужність українських джерел електрогенерації становить близько 55 ГВт 1. Більша частина в цій структурі припадає на теплові електростанції (ТЕС). Разом з ТЕЦ вони розподілені відносно рівномірно по всій країні, проте переважають у південно-східних регіонах України. Атомні електростанції (АЕС) загальною потужністю близько 14 ГВт розташовані на заході та півдні країни. Наразі на окупованій території знаходиться лише Запорізька АЕС. Гідроелектростанції (ГЕС), з іншого боку, в основному розташовані вздовж ріки Дніпро і, меншою мірою – вздовж Дністра. Найбільш вразливим з точку зору безпеки виявилось розміщення об’єктів відновлюваної енергетики (ВДЕ). З огляду на кліматичні умови, як-то вітер та кількість теплих сонячних днів, найбільш сприятливі умови для їхнього розвитку склалися на тих територіях півдня та сходу країни, які наразі переважно окуповані російськими військами, а також уздовж Карпатських гір.

Більше половини всієї електроенергії, що виробляється в Україні, генерується атомними електростанціями. Далі за ними в структурі української генерації йдуть вугільні та газові електростанції, а також ТЕЦ. На відновлювану енергетику у 2020 році припадало близько 7% від усієї виробленої енергії, з яких 2/3 було вироблено сонячними електростанціями (СЕС) 2. Частка ВДЕ в структурі генерації динамічно зростає протягом останніх років – ще у 2018 році вона становила менше 2%. Найменша частка електроенергії – близько 5% – була вироблена ГЕС та ГАЕС, які відіграють балансуючу роль в енергосистемі. Вугільні електростанції також до певної міри використовуються з цією метою.

Найбільше значення з точки зору забезпечення теплом в Україні відіграють теплоцентралі, на які припадає більше половини відповідних поставок теплової енергії. Разом з тим важливу роль, особливо у великих містах, відіграють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), на частку яких припадає близько 30% виробітку тепла по всій країні 3.

Надлишкові енергорезерви воєнного часу

Війна суттєво змінила умови роботи енергетичної системи України. Станом на серпень цього року близько 90% усіх вітрових електростанцій (ВЕС) України знаходились на окупованих Росією територіях або були пошкоджені. Аналогічна доля спіткала близько 30% українських сонячних електростанцій (СЕС) та ТЕЦ 4. Найбільша в Україні Запорізька АЕС загальною потужністю 6 ГВт також окупована, але й надалі підключена до української енергосистеми. Росія зруйнувала більшість ліній, що з'єднують станцію з підконтрольною Україні територією, і планує використовувати її для власних потреб, здійснивши перепідключення станції до російської енергосистеми 5. Крім того, на окупованій російськими військами території залишається також Каховська ГЕС.

Тим часом попит на електроенергію в самій України відчутно обвалився. Рівень енергоспоживання впав на третину – з приблизно 15 ГВт у вересні 2021 року до близько 10 ГВт роком пізніше 6. В результаті Україна скоротила обсяги власної зеленої генерації приблизно на 30% 7. Недостатньо гнучка українська енергосистема виявилась нездатною повноцінно використати всю енергію, вироблену ВДЕ. До проблем енергетичної галузі воєнного часу додалися також постійні ремонти пошкодженої інфраструктури (станом на зараз понад 600 000 абонентів відключені від електроенергії 8), зростаюча заборгованість 9 сектору та необхідність захисту споживачів від зростання витрат на енергоносії. Уряд вирішив втрутитись у роботу ринку енергетики та встановив ліміти оплати за зеленим тарифом для виробників ВДЕ 10.

Стриманий оптимізм щодо перспектив енергопостачання

Український сектор електроенергетики відносно добре підготовлений до зими. За деякими оцінками, пікове споживання електроенергії цієї зими в Україні може cягати максимум 20 ГВт. При загальній встановленій потужності у 55 ГВт – це теоретично не становить серйозного виклику, навіть з урахуванням можливих пошкоджень та втрати фізичного контролю над енергоблоками внаслідок російського вторгнення.

Запаси енергетичного вугілля на складах станцій також є задовільними для сталої, безперебійної генерації електричної енергії. Вони складають близько 2 млн тонн, що значно більше за минулорічні показники. Український уряд має плани збільшення запасів ще на 0,5 млн. тонн до 15 жовтня цього року. Крім того, в українських газосховищах вже натепер зберігається близько 13 млрд. кубометрів природного газу і є план збільшення цього обсягу задля досягнення безпечного рівня у 14,5 млрд. кубометрів до початку опалювального сезону в Україні.

З огляду на достатньо невизначені перспективи швидкого відновлення внутрішнього попиту та значні фінансові потреби енергетичного сектору, пошук зовнішнього ринку збуту для надлишкової генерації став цілком природним прагненням України. Хоча цей пошук здійснювався ще задовго до початку війни, лише російське вторгнення та пов'язана з ним енергетична криза в Європі відкрили нову главу у співпраці між Україною та ЄС.

Поглиблення ринкової інтеграції

16 березня 2022 року відбулася аварійна синхронізація української енергосистеми (ОЕС) (включно з Бурштинським енергоостровом) з енергосистемою континентальної Європи. Це сприяло збільшенню експорту електроенергії з усієї України, а не лише з ізольованих районів чи блоків електростанцій, як це було раніше (з відокремленого від ОЕСУ так званого Бурштинського енергоострова електроенергія експортувалася до Словаччини, Угорщини та Румунії. До Польщі експорт здійснювався з відокремлених двох блоків Добротвірської ТЕС).

У серпні цього року оператори з Польщі та України розпочали модернізацію високовольтної лінії «Жешув-Хмельницький» потужністю 1 ГВт, що дозволить збільшити пропускну спроможність між двома країнами до 1,2 ГВт 11. Очікується, що відповідні роботи має бути завершено вже у грудні 2022 року. На порядку денному також проект реконструкції та розширення аналогічної українсько-румунської високовольтної лінії «Південноукраїнська АЕС – Орлівка – Ісакча» 12.

Ці два інвестиційні проекти дозволять збільшити загальну потужність з'єднань ліній електропередач України з ЄС з теперішніх 860 МВт до понад 2,8 ГВт.

Однак, експортні можливості навіть за наявного сполучення продемонстрували високу прибутковість з точки зору України. Перші два місяці експорту електроенергії до ЄС принесли українському оператору системи передачі «НЕК "Укренерго"» майже 55 млн євро доходу.

У свою чергу, для ЄС в умовах масштабної енергетичної кризи особливого значення набуває ціна на українську електроенергію, яка до трьох чвертей нижча, ніж відповідно вартість електрики з країн ЄС. Українська енергетика також може допомогти задовольнити потреби ЄС у період підвищеного попиту на електроенергію під час опалювального сезону. Введення в експлуатацію лінії «Хмельницький-Жешув» наприкінці грудня цього року дозволить системам підтримувати одна одну у найкритичніший момент.

Нарощування експорту електроенергії з України стимулюватиме також виробництво в країні електроенергії з відновлюваних джерел та відповідно скорочення викидів СО2. Українські компанії-виробники електроенергії з ВДЕ особливо відчутно постраждали від війни. Вони не тільки втратили велику частину власних генеруючих потужностей, але й зазнали серйозних фінансових втрат внаслідок скорочення гарантованих виплат за "зеленим" тарифом. В результаті галузь ВДЕ в Україні фактично опинилася на межі банкрутства 13.

Виклики сезону теплопостачання

Протягом більшої частини часу з початку російського вторгнення опалення житлових будинків не було значущою проблемою для України у зв'язку з переважно теплим весняно-літнім сезоном. Однак, забезпечення українців тепловою енергією під час прийдешнього осінньо-зимового періоду буде серйозним викликом.

З огляду на зниження попиту на теплову енергію з боку населення через триваючу війну (відповідно до даних UNHCR кількість біженців з України вже досягла 4 млн, або близько 10% населення країни 14), накопичені запаси вугілля і газу, найімовірніше, дозволять українським ТЕЦ і ТЕС задовольнити потреби українців. Втім більш суттєвим ризиком є можливість пошкодження або руйнування критичної інфраструктури тепло- та електропостачання внаслідок російських обстрілів чи ракетних ударів.

Варто відзначити, що основним джерелом теплопостачання в Україні виступають котельні, які через свою розпорошеність територією країни є досить складними цілями для прицільних ударів. Проте близько третини теплової енергії виробляється на великих потужних ТЕЦ, які вже неодноразово ставали об'єктами російських атак. В результаті було зруйновано щонайменше чотири та пошкоджено шість таких об'єктів 15.

Деякі населені пункти особливо залежать від великих ТЕЦ, і відповідно для них існує цілком реальний ризик, що внаслідок руйнівного обстрілу декількох об’єктів ТЕЦ одночасно – щонайменше кілька сотень тисяч українців можуть залишитися без тепла. Українська влада вже намагається підготувати громадян до подібного сценарію, рекомендуючи українцям, серед іншого, запастися дровами та буржуйками 16.

Висновки

Україна достатньо добре підготовлена до опалювального сезону з точки зору накопичених запасів вугілля та газу. Зниження попиту на електричну та теплову енергію, зокрема, внаслідок вимушеної міграції частини населення та падіння економічної активності на фоні війни, ймовірно, означатиме, що країна не потребуватиме екстрених поставок енергоносіїв.

Надлишок потужностей в українській електроенергетиці, ймовірно, також збережеться і протягом зимового періоду. Відповідно Україна зможе збільшити експорт електроенергії до сусідньої Польщі, використовуючи для цього передовсім пропускний потенціал нової високовольтної лінії «Хмельницький-Жешув». Це сприятиме  забезпеченню стабільності та стійкості польської електроенергетичної системи, особливо в зимовий період. Разом з тим експорт електроенергії до ЄС дозволить Україні підвищити в подальшому рівень використання власних потужностей ВДЕ.

Найбільшим ризиком для України, з точки зору проходження опалювального сезону, залишається висока ймовірність російських обстрілів, основними цілями яких можуть стати об’єкти критичної цивільної інфраструктури, зокрема, електростанції та ТЕЦ. Такі ймовіні удари по енергетичних об’єктах можуть призвести до зниження експортного потенціалу України в галузі електроенергетики та позбавити тепла декількох сотень тисяч українців саме у розпал зимового опалювального сезону. Реалізація подібного сценарію загрожує гуманітарною катастрофою в Україні та збільшенням потоку біженців до країн ЄС, насамперед до сусідньої з Україною Польщі.

Переклад - Руслан Кермач

  1. Дані щодо встановленої потужності станом на січень 2022 року.
  2. Дані щодо виробництва за 2021 рік не опубліковані.
  3. Державна служба статистики України, https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/energ/pve/pve2020.xls
  4. Ukrinform, Загарбники зруйнували або окупували 90% вітрових електростанцій в Україні, 4 липень 2022,  https://m.day.kyiv.ua/uk/news/040722-zagarbnyky-zruynuvaly-abo-okupuvaly-90-vitrovyh-elektrostanciy-v-ukrayini
  5. Головне управління розвідки Міністерства оборони України, На ЗАЕС продовжили «вихідні» для українського персоналу, 20 серпень 2022, https://gur.gov.ua/content/na-zaes-prodovzhyly-vykhidni-dlia-ukrainskoho-personalu.html
  6. International Energy Agency, Ukraine Real-Time Electricity Data Explorer, https://www.iea.org/articles/ukraine-real-time-electricity-data-explorer
  7. M. Morawiecka, O. Savytskiy, RAP, Revitalising EU-Ukraine cross-border infrastructure for a secure, clean energy future, 2022, s. 11, https://www.raponline.org/wp-content/uploads/2022/06/rap-etcu-ukraine-interconnectors-2022-july-8.pdf
  8. DiXi Group, Russian War Against Ukraine: Energy Dimension, https://dixigroup.org/en/analytic/russian-war-against-ukraine-energy-dimension-daily-updating-dixi-group-alert/
  9. Гарантований покупець, Актуальна інформація щодо розрахунків з виробниками електроенергії, 8 вересень 2022, https://www.gpee.com.ua/news_item/342
  10. Міністерство енергетики України, НАКАЗ № 206, Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом, 15.06.2022, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0692-22#Text
  11. Ukrenergo, «Укренерго» та польський системний оператор PSE відновлюють міждержавну лінію електропередачі, 9 серпень 2022, https://ua.energy/zagalni-novyny/ukrenergo-ta-polskyj-systemnyj-operator-pse-vidnovlyuyut-mizhderzhavnu-liniyu-elektroperedachi/
  12. Anticoruptie, Triada de la Odesa: Republica Moldova, România și Ucraina fac front comun. Ce angajamente și-au asumat, 16 вересень 2022, https://anticoruptie.md/ro/stiri/triada-de-la-odesa-republica-moldova-romania-si-ucraina-fac-front-comun-ce-angajamente-si-au-asumat?fbclid=IwAR2GbxeE-BGLSKf0OZFPlH6b4_0fBKj3_-XoQMgzHGORaz9PKjONRBhjAVU
  13. Appeal to the President of Ukraine Regarding the Threat of Bankruptcy of the RES Sector, 11 серпень 2022, https://drive.google.com/file/d/1gZzcuwuhAqP-nuihSA9hxyGu-RJay62Z/view
  14. The UN Refugee Agency, Operational Data Portal, Ukraine Refugee Situation, 22 вересень 2022, https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine#_ga=2.228732760.514168680.1646989952-176134281.1646551413
  15. Дзеркало тижня, Опалювальний сезон 2022-2023: що буде з опаленням в Україні, 20 серпень 2022, https://zn.ua/ukr/UKRAINE/opaljuvalnij-sezon-2022-2023-shcho-bude-z-opalennjam-v-ukrajini.html
  16. Андрій Садовий, Facebook, Зима 2022. Як приготуватись, 16 серпень 2022, https://fb.watch/fFoxb6-Q66/